-
1 probable
правдоподібний, ймовірний; достатній ( про підставу); непрямий ( про доказ); спростовний ( про доказ); який створює презумпцію- probable cause requirementprobable cause to believe that... — достатня підстава для припущення (про те, що...)
- probable cause within rule
- probable evidence
- probable presumption
- probable version -
2 strong
сильний; обґрунтований, вагомий ( про доказ тощо); виграшний (про позов, справу тощо); надійний ( про алібі тощо); суворий ( про вирок тощо); жорсткий; сильно діючий; рішучий- strong argument
- strong-arm man
- strong-arm organization
- strong authority
- strong case
- strong corporate discipline
- strong discipline
- strong evidence
- strong government
- strong language
- strong measure
- strong motive
- strong objection
- strong patent
- strong power
- strong presumption
- strong prosecution
- strong sentence
- strong state
- strong witness -
3 convincing
-
4 unimpeachable
adj1) бездоганний2) безперечний; незаперечний* * *a1) бездоганнийon unimpeachable authority — з джерела, заслуговуючого повної довіри ( про інформацію)
2) незаперечний, безперечний (про доказ, право) -
5 unpersuasive
-
6 unimpeachable
a1) бездоганнийon unimpeachable authority — з джерела, заслуговуючого повної довіри ( про інформацію)
2) незаперечний, безперечний (про доказ, право) -
7 adduced
наведений ( про доказ тощо), прилучений до справи -
8 confirmatory
затверджувальний, який затверджує; підтверджувальний, який підтверджує ( про доказ тощо), ратифікувальний, який ратифікує; санкціонувальний, який санкціонує- confirmatory evidence
- confirmatory power
- confirmatory suit -
9 corroborative
підкріплювальний, підтверджувальний, який підтверджує ( про доказ тощо)- corroborative step -
10 proving
1) доведення ( як дія або процес)2) доказовий; позитивний ( про доказ тощо)•- proving instrument
- proving intent
- proving party
- proving power
- proving statement -
11 uncorroborated
непідкріплений (про доказ, свідчення тощо); непідтверджений ( свідченнями доказами тощо)- uncorroborated evidence
- uncorroborated negation
- uncorroborated testimony -
12 far-fetched
adj1) неприродний; натягнутий; штучний; притягнутий за вуха (про доказ, аргумент)2) принесений (привезений) здалека* * *a1) неприродний, штучний2) icт. принесений або привезений здалеку; який дійшов з давнини -
13 pleadable
adj юр.1) юридично обґрунтований2) на який можна посилатися* * *a; юр.( про доказ) юридично обґрунтований; на який можна посилатися -
14 receivable
adj1) прийнятнийaccounts receivable — рахунки дебіторів; дебітори
* * *a1) придатний до прийняття; прийнятнийto be receivable — юp. прийматися до розгляду ( про доказ)
2) який може бути одержаним; який підлягає одержаннюaccounts receivable — eк. дебітори по розрахунках
-
15 convincing
a -
16 pleadable
a; юр.( про доказ) юридично обґрунтований; на який можна посилатися -
17 receivable
a1) придатний до прийняття; прийнятнийto be receivable — юp. прийматися до розгляду ( про доказ)
2) який може бути одержаним; який підлягає одержаннюaccounts receivable — eк. дебітори по розрахунках
-
18 convincing
adj переконливий (про доказ, промову тощо) -
19 far-fetched
adj неприродний; натягнутий; штучний; притягнутий за вуха (про доказ, аргумент)- far-fetched idea дивна/ премудра ідея -
20 farfetched
[ˌfɑː'feʧt]adj1) неприро́дний; натя́гнутий; шту́чний; притя́гнутий за ву́ха (про доказ, аргумент)2) зна́йдений (здобу́тий) дале́ко; приве́зений (доста́влений) зда́лека
См. также в других словарях:
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
слабий — а/, е/. 1) Хворий, недужий. || у знач. ім. слаби/й, бо/го, ч.; слаба/, бо/ї, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров я). || Який функціонує з… … Український тлумачний словник
показник — а, ч. 1) Свідчення, доказ, ознака чого небудь. 2) перев. мн. Наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому небудь. || Дані, які свідчать про кількість чого небудь. Показник токсичності води. 3) Явище або… … Український тлумачний словник
бухгалтерський — а, е. Прикм. до бухгалтер і бухгалтерія. || Власт. бухгалтерові, бухгалтерам. Бухгалтерська точність. •• Бухга/лтерська зві/тність єдина система даних про майновий та фінансовий стан організації та про результати її господарської діяльності за… … Український тлумачний словник
заперечення — я, с. 1) Дія за знач. заперечити. 2) Заява про незгоду з ким , чим небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого небудь. •• Запере/чення про/ти по/зову аргументовані докази, що спростовують пред явлений позов. 3) Невизнання існування, значення … Український тлумачний словник
знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… … Український тлумачний словник
непереконливий — (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого н. у чомусь); неспроможний (про теорію, концепцію, пояснення тощо нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); недостатній (про арґументацію, факт тощо якого мало для… … Словник синонімів української мови
Яковлев, Андрей Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Яковлев. В Википедии есть статьи о других людях с именем Яковлев, Андрей. Андрей Иванович Яковлев укр. Андрій Іванович Яковлів … Википедия
презумпція — ї, ж. 1) книжн. Припущення, що ґрунтується на ймовірності. 2) юр. Закріплене в законі припущення про існування певного факту, реальність якого вважається істинною і не потребує доказів. •• Презу/мпція невинува/тості принцип, за яким особа,… … Український тлумачний словник
прикмета — и, ж. 1) Те, що характеризує кого , що небудь, відмітна ознака когось, чогось; особливість. || тільки мн. Чийсь зовнішній вигляд. || Властивість кого , чого небудь. 2) Те, що свідчить про що небудь; зовнішній вияв, ознака чогось. || Предметний… … Український тлумачний словник
спиратися — а/юся, а/єшся, недок., спе/ртися і зіпе/ртися, зіпру/ся, зіпре/шся; мин. ч. спе/рся, спе/рлася, сперлося і зіпе/рся, зіпе/рлася, зіпе/рлося; наказ. сп. зіпри/ся; док. 1) Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт. ||… … Український тлумачний словник
